
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються однією з головних причин смертності в Україні та світі. Водночас чимало ССЗ на ранніх етапах можуть перебігати безсимптомно, а пацієнти звертаються до лікаря вже тоді, коли проблема набуває серйозного характеру.

Центр громадського здоров’я поспілкувався з лікаркою-кардіологинею, докторкою медичних наук, завідувачкою відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ ННЦ “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” НАМНУ України Ларисою Міщенко про те, коли, кому та як часто потрібно проходити профілактичні обстеження та які симптоми мають стати сигналом для негайного візиту до лікаря.

«Так званий “мінімальний кардіологічний чекап” (аналізи крові на рівень цукру та холестерину, вимірювання артеріального тиску) варто проходити всім людям віком від 40 років раз на рік. Але в сьогоднішніх умовах я навіть рекомендую починати проходити відповідні дослідження вже орієнтовно з 35 років, особливо чоловікам, оскільки вони частіше стикаються з ССЗ у відносно молодому віці. У жінок серцево-судинні проблеми часто проявляються пізніше — після 55-60 років, коли настає менопауза і зникає природний естрогеновий захист».

Щоб пройти профілактичні обстеження, зверніться до сімейного лікаря, який за потреби направить до профільного спеціаліста, зазначає Лариса Міщенко.

«Людям, які мають один чи декілька факторів ризику серцево-судинних захворювань, як-от ожиріння, підвищений артеріальний тиск, малорухливий спосіб життя, паління, не варто чекати 40 років, а звертатися до сімейного лікаря раніше для профілактичних оглядів».

Лариса Міщенко додає, що проходити раніше профілактичні обстеження варто й тим, у чиїх рідних були серцево-судинні хвороби — наприклад, інфаркт, інсульт, високий артеріальний тиск.

«У середньому близько 60% нашого серцево-судинного здоров’я визначається спадковістю. Але це зовсім не означає, що хорошу генетику неможливо зіпсувати. Нехтування власним здоров’ям може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань навіть у тих, хто мав сприятливу спадковість. І навпаки — якщо в родині були серцево-судинні проблеми, то людина з “негативною” спадковістю здатна суттєво відстрочити їхній розвиток завдяки здоровому способу життя та регулярним профілактичним обстеженням».

Більше про те, коли треба звертатися до сімейного лікаря чи кардіолога, читайте у повному інтерв’ю Лариси Міщенко на сайті ЦГЗ
https://tinyurl.com/yckxu33c
28 вересня Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска зазнав російської атаки, унаслідок якої загинули медпрацівниця і пацієнт, та було пошкоджено відділення ендокринної кардіології та дисліпідемії, а також хронічної ішемічної хвороби серця. Висловлюємо співчуття людям, які втратили близьких, та зичимо сил працівникам Інституту, які продовжують приймати пацієнтів в штатному режимі попри злочинну атаку росії.