Про ситуацію із захворюваністю на лептоспіроз у Хмельницькій області

       Фахівці ДУ “Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” здійснюють посилений контроль за циркуляцією збудника лептоспірозу. Лабораторія особливо небезпечних інфекцій установи проводить постійні діагностичні дослідження проб від хворих осіб на наявність лептоспір. Матеріал на дослідження направляється від хворих у межах диференційної діагностики із іншими інфекційними та неінфекційними захворюваннями схожої симптоматики.

       Так, за 6 місяців 2026 року проведено 1148 досліджень. Хворих на лептоспіроз не виявлено (за аналогічний період минулого року – 1 хворий). Крім діагностичних досліджень, у ІІ півріччі цього року розпочато моніторинг води поверхневих водойм на наявність збудника лептоспірозу. Проби води на дослідження відбираються в межах офіційно затверджених територіальними громадами пляжів.

       Щоб запобігти захворюванню на лептоспіроз, вважаємо за доцільне ще раз нагадати, що це за захворювання та основні правила безпеки щодо лептоспірозу.

    Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання людей і тварин, що спричинені збудником лептоспіри, характеризується ураженням печінки, нирок, м’язів і супроводжуються хвилеподібною гарячкою.

 Лептоспіри зберігають життєздатність у вологому грунті протягом 270 днів, у природних водоймах – 7-30 днів, у харчових продуктах – декілька днів. Пряме сонячне і ультрафіолетове випромінювання діє на них згубно, так само як кислоти і луги та дезинфікуючі засоби.

 Джерелом інфекції для людей є хворі і перехворілі сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, гризуни, які виділяють лептоспіри із сечею, і заражають навколишнє середовище. Основними носіями збудника лептоспірозу у природніх вогнищах є щурі, польові миші, землерийки, їжаки. В антропургічних осередках резервуаром інфекції є щурі, велика рогата худоба, свині, собаки.

   Важливо знати, що захворювання від людини до людини не передається. Заразитися лептоспірозом можливо під час купання, пиття води з відкритих водойм, риболовлі, сільськогосподарських польових робіт, при вживанні продуктів харчування, забруднених сечею гризунів. В організм людини збудник проникає через пошкоджену шкіру і слизові оболонки порожнини рота, очей, носа, травного тракту.

    Для цього захворювання характерна сезонність — воно найбільш поширене влітку та восени. У більшості випадків лептоспіроз починається гостро, температура тіла підвищується до 39-40 С, хворі скаржаться на сильний головний біль, слабкість, біль у м’язах, особливо литкових (діагностична ознака).

   Розрізняють жовтяничну та безжовтяничну форми. При жовтяничній формі з перших днів хвороби з’являється жовтяниця шкіри з максимальним розвитком до 4-6 дня хвороби.

   Щоб не захворіти на лептоспіроз важливо:

1. дотримуватись правил особистої гігієни, мити руки перед вживанням їжі; 

2. не купатись у забруднених водоймах; 

3. не пити води з невідомих джерел;

4. не допускати забруднення гризунами харчових продуктів та питної води.

   Найбільш ефективним заходом профілактики лептоспірозу є проведення дератизаційних робіт в осередках лептоспірозу та планова одночасна суцільна весняно-осіння дератизація.