Хмельницький ОЦКПХ організував масштабний навчальний онлайн захід “Фахова лабораторна школа “Мультидисциплінарний лабораторний моніторинг: від мікробіологічної безпеки до радіаційного контролю”

Навчання відбувалися у рамках безперервного професійного розвитку медичних працівників. Спікери заходу — представники усіх лабораторій установи.
Учасників привітали генеральний директор установи, головний державний санітарний лікар Хмельницької області Микола Габрикевич та заступник генерального директора із провадження системи управління якості лабораторних досліджень Вікторія Бех. Вони наголосили, що ці навчання поглиблять теоретичні знання та вдосконалять практичні навички фахівців лабораторної діагностики, фахівців санітарно-гігієнічних та хімічних лабораторій.
Мікробіологічну секцію під час заходу представляли в.о.завідувача бактеріологічної лабораторії Ірина Тютюнник, бактеріологи бактеріологічної лабораторії Ірина Фролова та Ольга Макоціна. Вони розповіли про підготовку пацієнтів, правила відбору, маркування, оформлення, пакування та транспортування зразків для проведення мікробіологічнних досліджень, а також практичні навички фахівців лабораторної діагностики щодо сучасних методів досліджень кашлюку та досліджень у вогнищах кишкових груп інфекції.
Про дослідження, які проводить вірусологічна лабораторія, нюанси у правилах відбору біологічного матеріалу та об’єктах довкілля, доставку у вірусологічну лабораторію наголосила завідувач лабораторії Лариса Яворська.
Завідувач лабораторії особливо небезпечних інфекцій Наталія Габрикевич прочитала лекцію про хворобу Лайма та підкреслила, що ця хвороба є другою за швидкістю зростання інфекційною хворобою після ВІЛ-інфекції. Також повідомила про характеристику кліщів, що переносять борелії, стадії хвороби, про першу допомогу при укусах кліща, а також про сучасні методи діагностики бореліозу.
Спікери мікробіологічної секції наголошували на важливості та оптимізації преаналітичного етапу, інтерпретації складних результатів аналізів, а також впровадженні міжнародних стандартів контролю якості (ISO 15189) для зниження кількості лабораторних помилок та підвищення точності діагностики.
Завершила перший день фахової лабораторної школи Вікторія БЕХ, яка презентувала великий блок інформації щодо лабораторної біологічної безпеки, біоризиків, актуальності управління біоризиками та біобезпекою. Також розглянули практичні підходи бо біобезпеки для захисту персоналу від інфекцій.
Другий день заходу представляли фахівці санітарно-гігієнічної, радіологічної лабораторій та лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів.
• Олексій КОВТУН, лікар-лаборант -гігієніст радіологічної лабораторії представив цікаву інформацію щодо впливу радону та природного випромінювання на організм людини. Присутні дізнались, що сам радон через низьку реакційну здатність не є загрозою. Небезпеку становлять його дочірні продукти розпаду (ДПР) — короткоіснуючі ізотопи полонію, вісмуту, свинцю. А також ознайомились із зовнішнім та внутрішнім опроміненням.
• Лілія ЧУПРИНСЬКА, завідувач лабораторії ЕМП та інших фізичних факторів ознайомила з великою кількістю корисної інформації щодо електромагнітного випромінювання та де є реальність, а де міфи при користування побутовими приладами.
• Представники санітарно-гігієнічної лабораторії Людмила КОНОНЧУК, завідувач лабораторії, лікарі-лаборанти -гігієністи Наталія МАЛИЦЬКА та Регіна ВЕРХНЯЦЬКА розібрали актуальні питання діяльності санітарно-гігієнічних лабораторій, нагадали про вимоги до ведення лабораторної документації та проведення внутрішньо-лабораторного контролю.
• Валентина ФРАНКО, Оксана ІВАСЮК та Оксана КРИНИЦЬКА, лікарі-лаборанти -гігієністи санітарно-гігієнічної лабораторії акцентували увагу на правильність проведення визначення вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі, повітрі закритих приміщень та робочої зони.
У комплексному навчанні фахової лабораторної школи взяли участь понад 150 фахівців структурних підрозділів, які вдосконалили компетентності щодо:
– здатності інтегрувати дані з різних лабораторних напрямків (мікробіологія, токсикологія, радіологія) для комплексної оцінки біологічних та екологічних ризиків;
– готовності оперативно діяти та ухвалювати обґрунтовані рішення в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (спалахи інфекцій, токсикологічні отруєння, радіаційні інциденти);
– здатності ефективно взаємодіяти у системі “лабораторія — клініцист” для швидкої видачі результатів дослідження;
– важливості дотримання правил біозахисту, біобезпеки та нерозголошення конфіденційної медичної/екологічної інформації;
– здатності організовувати та проводити внутрішньолабораторний контроль якості та впроваджувати заходи з мінімізації помилок на преаналітичному етапі;
– здатності обґрунтовувати вибір методів інструментального аналізу в об’єктах довкілля;
– володіння методиками лабораторного контролю якості питної води, харчових продуктів та повітря відповідно до чинних санітарно-гігієнічних норм;
– набуття знань про роботу з радіологічним обладнанням для визначення рівня родону;
– здатності інтерпретувати результати санітарно-гігієнічного та радіаційного моніторингу, а також оформлювати відповідну звітну документацію при виявленні перевищень допустимих рівнів.